logo shapca chess

Проекти

Законопроект "Про податок з доходів фізичних осіб"

 

Супровідна записка
Пояснювальна записка до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний реєстр виборців”

ПРОЕКТ
Закону України
„Про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”

1. У статті 1 Закону:
1.1. Підпункти а), б), г) пункту 1.3. в кінці речення доповнити словами „у тому числі резидентом – юридичною особою”.
1.2. У пункті  1.6:
доповнити новим абзацом четвертим наступного змісту:
„Загальний квартальний оподатковуваний   дохід   дорівнює  сумі
оподатковуваних доходів,  виплачених (нарахованих) протягом такого
звітного податкового кварталу.”
Абзац четвертий відповідно вважати абзацом п’ятим.
1.3. Пункт 1.15. викласти в наступній редакції:
„1.15.   Податковий   агент   -   юридична  особа  (її  філія,
відділення,  інший  відокремлений  підрозділ) або фізична особа чи
представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх
організаційно-правового  статусу  та  способу оподаткування іншими
податками зобов'язані за договором щодо виконання функцій агента нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника, вести податковий облік та подавати звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Виконання функцій агента здійснюється безоплатно, а вартість відповідних послуг агента, що надаються платнику податку, з метою оподаткування дорівнює нулю.
Податковим  агентом, зокрема, може бути за відповідним договором з платником фізична особа, що є суб'єктом підприємницької   діяльності   чи  здійснює  незалежну  професійну діяльність,  яка  використовує  найману працю інших фізичних осіб, щодо  виплати  заробітної  плати (інших виплат та винагород) таким іншим  фізичним  особам.
Особа, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, або виплачує заробітну плату, інші виплати та винагороди фізичним особам, вважається звільненою від обов’язків податкового агента щодо тих платників, які в установленому цим Законом порядку не уклали договір про надання послуг  агента.
Платники, які не уклали договір про надання послуг податкового агента, самостійно нараховують та сплачують податок, ведуть облік та подають квартальну звітність податковим органам відповідно до закону, а також несуть відповідальність за порушення норм цього Закону.
Інтереси нерезидента як платника податку щодо нараховування, утримання та сплати податку до бюджету, ведення податкового обліку та подання звітності податковим органам відповідно до закону представляє виключно податковий агент.
Порядок укладення договору про надання послуг податкового агента та форма такого договору визначається центральним податковим органом;”
1.4. Пункт 1.17. викласти в наступній редакції:
„1.17. Працедавець - підприємство, установа, організація незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, їх філії та представництва, фізична особа (у тому числі іноземна), що використовують працю найманих працівників, а також розташоване в Україні підприємство, установа, організація (в тому числі міжнародна), засновані юридичними особами іноземних держав та/або іноземними громадянами чи особами без громадянства, їх філії або представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.”
1.5. Пункт 1.19. доповнити реченням наступного змісту:
 „Незалежною професійною діяльністю  вважається діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які прирівнюються до найманої особи.”
2. Статтю 2 Закону доповнити пунктом 2.4. в такій редакції:
„2.4. Якщо фізична особа – платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.
Якщо платник податку помирає, визнається судом померлим чи безвісно відсутнім або втрачає статус резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з цим Законом), останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.”
3. Статтю 3 Закону викласти в наступній редакції:
„Стаття 3. Об'єкт оподаткування та звітний податковий період
3.1. Об'єктом оподаткування резидента є:
3.1.1. загальний місячний оподатковуваний дохід.
Доходом  вважається сума будь-яких коштів, вартість майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі матеріальних активів, цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
З метою оподаткування до доходів платника податку також включаються:
а) звичайна ціна майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.
б) сума коштів або вартість майна, у тому числі цінних паперів, які надходять у власність юридичної особи, якщо згідно з довіреністю, наданою такою юридичною особою або її засновниками платнику податку, будь-які активні (видаткові) операції з такими коштами або майном здійснюються виключно за рішенням такого платника податку чи за його передорученням (окремою довіреністю) - третьою особою.
Якщо повірений повертає довірителю у майбутньому кошти, отримані внаслідок продажу (відчуження) майна, зазначеного у частинах „а” і „б” цього пункту, то:
сума таких коштів не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного;
позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною ціною майна, переданого за довіреністю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довірителя-платника податку відповідного звітного податкового періоду;
3.1.2. чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення суми загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року, на суму податкового кредиту такого звітного року;
3.1.3. доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;
3.1.4. іноземні доходи.
3.2. Об'єктом оподаткування нерезидента є:
3.2.1. загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
3.2.2. загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
3.2.3. доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.
3.3. При нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів.
3.4. При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами.
3.5. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (єдиного соціального внеску), які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
3.6. Звітний податковий період - проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Для місячного податкового періоду перший та останній місяці збігаються.
Якщо фізична особа вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.
Якщо платник податку помирає, визнається судом померлим чи безвісно відсутнім або втрачає статус резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з цим Законом), останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.”
4. У статті 4 Закону:
4.1. Підпункт 4.3.7. пункту 4.3. викласти в наступній редакції:
„4.3.7. сума внесків на обов’язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших ніж збір на державне пенсійне страхування або внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний соціальний внесок);”
4.2. Підпункт 4.3.17. пункту 4.3. викласти в наступній редакції:
„4.3.17. дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів;”
4.3. В абзаці другому підпункту 4.3.31. пункту 4.3. після слів „що  його закуповує” доповнити словами „за дорученням платника”.
4.4. Підпункт 4.3.36. пункту 4.3. викласти в наступній редакції:
„4.3.36. доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.”
4.5. Пункт 4.3. доповнити новим підпунктом 4.3.37. такого змісту:
„4.3.37. сума коштів, отриманих платником податку як компенсація у зв'язку з переведенням на іншу роботу, якщо це пов'язано з переїздом в іншу місцевість (в інший населений пункт). Порядок та розмір такої компенсації встановлюються Кабінетом Міністрів України;”
5. У статті 5 Закону:
5.1. Підпункт 5.1.1. доповнити абзацом другим такого змісту:
„Податковим кредитом вважається сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.”
5.2. Підпункт а) абзацу 2 підпункту 5.3.3 пункту 5.3 після слів „за їх вибором” та підпункт б) абзацу 2 підпункту 5.3.3 пункту 5.3 після слів „його навчання” доповнити словами „або до  податкового  кредиту сім’ї в разі сплати ними цього податку шляхом сплати з доходів сім’ї”.
5.3. Підпункт 5.4.1. доповнити другим реченням наступного змісту:
„Дане правило розповсюджується також на особу, яка вповноважена представляти інтереси сім’ї в податковому органі при сплаті податку шляхом сплати податку з доходів сім’ї.”
6. У статті 6 Закону:
6.1. В підпункті 6.5.1 пункту 6.5 після слів „нарахованого  на  користь  платника  податку” доповнити словами „податковим агентом чи самим платником податку”.
6.2.  Підпункт 6.5.2 пункту 6.2 викласти в наступній редакції:
„6.5.2. Платник податку у разі самостійної сплати податку до бюджету  здійснює  перерахунок  сум  доходів, нарахованих у вигляді заробітної плати,  а
також сум наданих податкових соціальних пільг:     
а) за наслідками кожного звітного податкового року;
б) при укладені договору з податковим агентом про сплату податку;
Податковий агент  платника  податку  за місцем застосування
податкової соціальної пільги здійснює  перерахунок  сум  доходів,
нарахованих у вигляді заробітної плати,  а також сум наданих податкових соціальних пільг:
а) за наслідками кожного звітного податкового року;
б) під  час  проведення   розрахунку   за   останній   місяць
застосування  податкової  соціальної  пільги  при  зміні  місця її
застосування  за  самостійним  рішенням  платника  податку  або  у
випадках, визначених у підпункті 6.3.3 пункту 6.3 цієї статті;
 в) під час  проведення  остаточного  розрахунку  з  платником
податку, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем.”
6.3. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 викласти в наступній редакції:
„6.5.3. Якщо   внаслідок   здійсненого   перерахунку   виникає
недоплата  цього  податку,  то така сума стягується податковим агентом  або сплачується добровільно платником податку при самостійній сплаті податку до бюджету за рахунок  суми  будь-якого  оподатковуваного  доходу  (після   його оподаткування)  за  відповідний  місяць,  а при недостатності суми такого доходу  -  за  рахунок  оподатковуваних  доходів  наступних місяців, до закінчення звітного податкового року.
Якщо за наслідками звітного податкового року вказана недоплата (зобов’язання) платником добровільно не сплачена орган державної податкової служби здійснює заходи щодо погашення такої недоплати(зобов’язання)в порядку визначеному чинним законодавством.
Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з  платником
податку,  який  припиняє трудові відносини з працедавцем,  виникає
сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника
податку  за  останній звітний період,  то непогашена частина такої
недоплати включається до складу податкового зобов'язання  платника
податку за наслідками звітного податкового року.”
6.4. В підпункті 6.5.4 пункту 6.5 слова „працедавець”, „працедавця” замінити словами „податковий агент”, „податкового агента”.
7. Статтю 7 Закону викласти в наступній редакції:
„Стаття 7. Ставка податку
7.1. Ставка податку становить 12 і 3 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.
7.1.1. До доходів громадян України, які не включені відповідно до Державного реєстру виборців, застосовується ставка 12 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті. Податок нарахований за ставкою, визначеною цим підпунктом, сплачується до відповідного місцевого бюджету.
7.1.2. До доходів громадян України, які відповідно до закону включені до Державного реєстру виборців, застосовується ставки 12 та 3 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті. Податок нарахований за ставкою 12 відсотків сплачується до відповідного місцевого бюджету, а податок за ставкою 3 відсотки сплачується до  державного бюджету.
7.1.3.  Сплата податку за ставкою 3 відсотки громадянами України  є добровільною. Громадянин України може відмовитись від сплати податку за ставкою 3 відсотки, якщо такий громадянин подасть заяву про виключення його з Державного реєстру виборців згідно Закону України „Про Державний реєстр виборців” та буде виключений із зазначеного реєстру. У цьому випадку не застосовується ставка 3 відсотка від об'єкта оподаткування
Частина перша цього пункту також поширюється на іноземні доходи отримані громадянами України за кордоном.
Підтвердження про виключення, у вигляді довідки, такий громадянин України подає разом з заявою про звільнення від сплати 3 відсотків до податкового органу за місцем податкової адреси.
Порядок виключення громадян України з Державного реєстру виборців та Порядок звільнення від сплати 3 відсотків громадян України, що виключені з Державного реєстру виборців, затверджується Кабінетом Міністрів України.
7.2. Ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого як:
процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок);
процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону;
інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону;
дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю, відповідно до закону;
дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю;
дохід, який виплачується управителем фонду фінансування будівництва;
дохід учасника фонду банківського управління;
дивіденди, крім випадків, визначених у підпункті 4.3.17 цього Закону, та крім дивідендів, нарахованих нерезидентом;
в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону.
7.3. Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 статті 9 цього Закону.
7.4. Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами цього Закону.”
8. Статтю 8 Закону викласти в наступній редакції:
„Стаття 8. Порядок нарахування, утримання та сплати
               (перерахування) податку до бюджету
8.1. Платник податку, в тому числі в разі сплати з доходів сім’ї самостійно визначає суму податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Суми зобов’язань щодо сплати податку зазначаються у декларації, форма та порядок складання якої визначається центральним податковим органом відповідно до закону.
Базовим звітним періодом для подання декларації платником податку з доходів сім’ї є календарний квартал.
8.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику
податку податковим агентом
8.1.1. Податковий   агент,    який    нараховує    (виплачує)
оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок
від суми такого доходу  за  його  рахунок,  використовуючи  ставку
податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
 
8.1.2. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під
час  виплати  оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені для місячного податкового періоду.
8.1.3. Якщо   згідно  з  нормами  цього  Закону  окремі  види
оподатковуваних доходів (прибутків)  не  підлягають  оподаткуванню
при  їх  нарахуванні  чи виплаті,  то платник податку зобов'язаний
самостійно  включити  суму  таких  доходів  до  складу  загального
річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього
податку.
 8.1.4. Якщо  оподатковуваний  дохід виплачується у негрошовій
формі  чи  готівкою  з  каси  резидента,  то  податок  сплачується
(перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного
за днем такої виплати.”
9. Доповнити Закон статтею 8-1 наступної редакції:
„Стаття 8-1. Особливості нарахування та сплати податку з доходів сім’ї
8-1.1. Фізичні особи, що перебувають у шлюбі, мають право сплачувати податок з доходів фізичних осіб спільно з доходів сім’ї.
Під терміном сім’я в цій статті розуміється поєднане родинними зв'язками та зобов'язаннями коло осіб: чоловік та дружина (подружжя) у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування.
Право сплачувати цей податок з доходів сім’ї фізичні особи, що перебувають у шлюбі, набувають лише в разі сплати податку з доходів фізичних осіб саме платниками податку до бюджету, а не податковими агентами. Якщо фізична особа, що виявила бажання сплачувати податок з доходів сім’ї, має договір про сплату цього податку податковим агентом, в такому разі такий договір повинен бути розірваний.
8-1.2. Реєстрацію платників податку з доходів сім’ї здійснює державний податковий орган за податковою адресою платника податку в порядку, що встановлюється центральним податковим органом.
Для цього за погодженням подружжя одним із його членів (дружиною чи чоловіком) подається заява до податкового органу за місцем податкової адреси одного з подружжя. В цій заяві обов’язково зазначається інформація про особу, яка вповноважена представляти інтереси подружжя в податковому органі (далі – уповноважена особа). Форма та порядок подання такої заяви затверджується центральним податковим органом.
Реєстрацію платників податку з доходів сім’ї здійснює державний податковий орган шляхом внесення відповідних даних до Реєстру платників податку з доходів сім’ї протягом 10 робочих днів з моменту отримання заяви на реєстрацію від такого платника. Зареєстрованими такі особи вважаються з дня видачі їм свідоцтва зареєстрованого платника з доходів сім’ї. Днем видачі свідоцтва відповідно вважається дата внесення даних про платника з доходів сім’ї до Реєстру платників податку з доходів сім’ї.
Уповноважена особа має надати податковому агенту довідку про реєстрацію як платника податку з доходів сім’ї. В разі відсутності у найманої особи свідоцтва зареєстрованого платника з доходів сім’ї, роботодавець зобов’язаний у триденний термін надати державному податковому органу таку інформацію.
Зняття з обліку платників внеску здійснюється у разі подання заяви про зняття з обліку як платника з доходів сім’ї, ініціювання розлучення в порядку передбаченому Сімейним кодексом, смерті застрахованої особи. Порядок зняття з обліку платників встановлюється центральним податковим органом.
8-1.3. База оподаткування доходів сім’ї зменшується на суму, яка розраховується шляхом множення кількості неповнолітніх дітей (своїх або всиновлених, або тих, над якими оформлена опіка чи піклування) на суму прожиткового мінімуму встановленого законодавством. Ця норма розповсюджується і на фізичну особу у випадку, якщо на її утриманні знаходиться дитина (соціальна пільга при цьому зникає, окрім пільги передбаченої підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону, яка застосовується в подвійному розмірі).
8-1.4. Ставка   податку у разі сплати з доходів сім’ї становить  12 (обов’язкових) і 3 (добровільних) відсотків від об'єкта оподаткування. Податок нарахований за ставкою 12 відсотків сплачується уповноваженою особою (дружиною чи чоловіком) за місцем податкової адреси та перераховується до відповідного місцевого бюджету, а податок за ставкою 3 відсотки сплачується платником виключно особисто та перераховується до державного бюджету.
8-1.5. Звітним податковим періодом сплати податку фізичними особами, що перебувають у шлюбі, спільно з доходів сім’ї є квартал.
8-1.6. У випадку сплати податку з доходів сім’ї платник може прийняти самостійне рішення про зарахування від’ємної різниці (між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом) за результатами подання річної декларації у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів.
8-1.7. Ставка оподаткування доходів сім’ї визначається згідно статті 7 цього Закону. Добровільна частина податку сплачується платником особисто і тільки в разі реєстрації його як платника податку з доходів сім’ї. Соціальні пільги та податковий кредит на добровільну частину податку не розповсюджується.
8-1.8. До податкового кредиту з доходів сім’ї, крім витрат передбачених статтею 5 цього Закону, включаються   витрат понесених при отриманні послуг на оздоровлення (комплекс заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, фізкультурного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення стану фізичного і психологічного здоров'я, що здійснюються в оздоровчих закладах) та витрат понесених при отриманні освітніх послуг, що надаються закладами освіти в розмірі 10 % від загального оподатковуваного доходу.
Перелік послуг на оздоровлення та освітніх послуг визначається Кабінетом Міністрів України.”
10. Статтю 9 Закону викласти в наступній редакції:
„Стаття 9. Особливості нарахування та сплати окремих видів доходів
9.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)
9.1.1. У разі надання платником податку - орендодавцем в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.
9.1.2. У разі надання платником податку - орендодавцем в оренду нерухомого майна іншого, ніж зазначене у підпункті 9.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під таким нерухомим майном, чи присадибну ділянку), об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, встановленою Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості, з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розташована така нерухомість, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо таку мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного податкового року, то об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, визначеного в договорі оренди.
9.1.3. Надання в оренду нерухомості, що належить юридичній або фізичній особі - нерезиденту, здійснюється виключно через засноване ним постійне представництво на території України або юридичну особу - резидента (уповноважену особу), що виконує представницькі функції відносно такого нерезидента на підставі письмового договору, а якщо нерезидент є фізичною особою, - виступає також його податковим агентом відносно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від оподаткування.
9.1.4. Якщо орендар не є податковим агентом платника податку - орендодавця, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені для квартального податкового періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем такого звітного кварталу;
б) договір оренди нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню, при цьому нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за основним місцем проживання платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. У разі порушення такої форми чи способу нотаріус несе відповідальність, згідно чинного законодавства за порушення порядку чи строків надання податкової звітності.
9.1.5. Доходи, зазначені у цьому пункті, кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.
9.2. Порядок оподаткування нарахованих (сплачених) на користь платника податку процентів у разі укладення договору щодо виконання  функцій податкового агента
9.2.1. У разі укладення платником податку договору щодо виконання функцій податкового агента податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).
Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені для місячного податкового періоду.
9.2.2. Податковий агент, який нараховує проценти, надає податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентів та загальної суми утриманих з них податків у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств у строки, встановлені для такого податку. При цьому інформація щодо окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного (у тому числі карткового) рахунку фізичної особи, суми нарахованих на нього процентів, а також відомостей щодо такої фізичної особи - вкладника не надається.
Форма зазначеного податкового розрахунку встановлюється у порядку, визначеному законом, та:
для банків узгоджується з Національним банком України;
для небанківських фінансових установ узгоджується з відповідним державним органом, уповноваженим здійснювати контроль та нагляд за такими небанківськими фінансовими установами відповідно до закону.
9.2.3. Оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.
9.2.4. Доходи, зазначені у цьому пункті, кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.
9.3. Порядок оподаткування дивідендів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, у разі укладення договору щодо виконання  функцій податкового агента
9.3.1. У разі  укладення платником податку договору щодо виконання функцій податкового агента податковим агентом платника податку при нарахуванні (виплаті) на його користь дивідендів, крім випадків, визначених у підпункті 4.3.17 цього Закону, є емітент корпоративних прав або за його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
9.3.2. Податковим агентом при виплаті дивідендів може бути будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощених систем оподаткування), або є звільненим від сплати такого податку з будь-яких підстав.
9.3.3. Податковий агент, що виплачує дивіденди платникам цього податку, надає податковому органу у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, податковий розрахунок про нараховані дивіденди, форма якого визначається за правилами, встановленими законом.
9.3.4. Дивіденди, які нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, підлягають оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, крім випадків, визначених у підпункті 4.3.17 цього Закону.
9.3.5. Доходи, зазначені у цьому пункті, кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.
9.4. Порядок оподаткування роялті, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, у разі укладення договору щодо виконання  функцій податкового агента
9.4.1. Оподаткування роялті здійснюється за правилами, встановленими пунктом 9.3 цієї статті для оподаткування дивідендів, без застосування норм підпункту 4.3.17 статті 4 цього Закону.
9.4.2. Резиденти можуть нараховувати роялті лише у зв'язку з використанням платником податку права на інтелектуальну (промислову) власність, зареєстрованого відповідно до закону.
9.5. Оподаткування виграшів та призів
9.5.1. Податковим агентом платника податку при нарахуванні на його користь доходу у вигляді призів, виграшів у лотерею (крім державних лотерей), інших розіграшів або виграшів в азартних іграх, є особа, яка здійснює таке нарахування. При цьому виконання функцій податкового агенту для такої особи є обов’язковим, а договір про надання  послуг податкового агента вважається укладеним.
При нарахуванні доходів у вигляді виграшів у лотерею (крім державних лотерей) або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати, понесені платником податку у зв'язку з одержанням такого доходу.
При нарахуванні доходу, отриманого у вигляді виграшу в азартних іграх в казино, інших гральних місцях чи домах (далі - гральний заклад), за винятком гри в тоталізатор, враховуються витрати платника податку, понесені ним у зв'язку з отриманням такого доходу протягом робочого дня (зміни).
При нарахуванні доходу, отриманого у вигляді виграшу в азартних іграх в тоталізатор, враховуються витрати платника податку, понесені ним у зв'язку з отриманням такого доходу протягом періоду з початку прийняття ставки до завершення розіграшу.
Доходи, зазначені у цьому підпункті, кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.
Порядок податкового обліку доходів та витрат платників податків - гравців у гральних закладах встановлюється центральним податковим органом.
9.5.2. Платник податку, який отримує дохід у вигляді виграшу в азартні ігри в казино, інших гральних місцях чи домах (далі - гральний заклад), зобов'язаний включити до складу свого загального оподатковуваного річного доходу позитивну різницю між сумою такого доходу та документально підтвердженими витратами, понесеними у зв'язку з отриманням такого доходу протягом такого року.
З метою здійснення податкового контролю будь-яка фізична особа - резидент чи нерезидент зобов'язана пред'явити паспорт при вході до грального закладу, а відповідна службова особа такого грального закладу зобов'язана занести відомості про номер такого паспорта, ім'я та прізвище його власника, його громадянство, а у разі коли така особа є громадянином України - зареєстроване місце його проживання. На вимогу платника податку - гравця особа, що виплачує виграш, зобов'язана надати персоніфіковані відомості про такий виграш та понесені такою особою витрати. Порядок виконання норм цього підпункту визначається центральним податковим органом.
У разі якщо такі персоніфіковані відомості були надані платнику податку, то податковий орган має право на отримання цих відомостей у податкового агента.
9.6. Оподаткування інвестиційного прибутку
9.6.1. Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
9.6.2. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:
обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку;
повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.
9.6.3. Якщо у результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими підпунктом 9.6.2 цього пункту, виникає від'ємне значення, то воно вважається інвестиційним збитком.
9.6.4. Якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав), а також протягом наступних 30 календарних днів за днем такого продажу платник податку придбає пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав), то:
а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;
б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ціни проданого пакета.
9.6.5. Якщо платник податку протягом звітного року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбає опціон на такий викуп, то інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного податкового року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому пакет у наступному податковому році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного пакета визначається на рівні ціни такого проданого пакета, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання цих двох пакетів.
Якщо платник податку продає пакет цінних паперів (корпоративні права) пов'язаним з ним особам, то інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
Якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину, то інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або надання у спадщину, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
9.6.6. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
9.6.7. Для цілей цього пункту:
а) під терміном "інвестиційний актив" розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу;
б) під терміном "пакет цінних паперів" розуміється окремий цінний папір чи сукупність ідентичних цінних паперів;
в) під терміном "ідентичний цінний папір" розуміються цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.
9.6.8. Не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену у підпункті 6.5.1 статті 6 цього Закону;
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 статті 4 цього Закону.
У випадках, визначених підпунктами "а" і "б" цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму таких доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
9.6.9. Платник податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента. Порядок застосування цього підпункту визначається центральним податковим органом.
9.6.10. Норми цього пункту не поширюються на придбання або продаж (погашення) платником податку цінних паперів у вигляді ощадних (депозитних) сертифікатів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю.
9.7. Оподаткування благодійної допомоги
9.7.1. Не підлягає оподаткуванню та включенню до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна, допомога (далі - благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.
Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову благодійну допомогу.
Цільовою є благодійна допомога, яка надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
9.7.2. Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, яка надходить платнику податку, постраждалому внаслідок:
а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;
б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви або втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки існуючої мережі благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України.
9.7.3. Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує розмір суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 6.5.1 статті 6 цього Закону, встановленого на 1 січня такого року, за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1 статті 6 цього Закону.
Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у складі податкової звітності.
При отриманні нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її сум у разі, якщо:
а) загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений підпунктом 9.7.3 цього пункту;
б) платник податку не має права на отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1 статті 6 цього Закону.
9.7.4. Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):
а) закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крім витрат передбачений підпунктами а)-з) підпункту 3.5.4 пункту 5.3 статті 5 цього Закону;
б) нижчевизначеним закладам для розподілу благодійної допомоги між особами, що не досягли 18-річного віку та перебувають у таких закладах:
будинку маляти;
будинку дитини;
будинку-інтернаті;
школі-інтернаті (у тому числі спеціальній, санаторній або для сиріт);
дитячому будинку сімейного типу;
школі соціальної реабілітації;
притулку для неповнолітніх;
приймальнику-розподільнику системи Міністерства внутрішніх справ України;
в) державному або комунальному закладу чи благодійній організації, у тому числі Товариству Червоного Хреста України, що надають послуги особам, які не мають житла, з їх харчування та облаштування на нічліг;
г) пенітенціарному закладу для поліпшення умов утримання, харчування чи медичного обслуговування осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах чи місцях позбавлення волі, або безпосередньо таким особам;
д) будинку для престарілих чи інвалідів для поліпшення умов їх утримання, харчування, медичного обслуговування, соціальної реабілітації;
е) платнику податку, який здійснює наукове дослідження або розробку, для відшкодування вартості обладнання, матеріалів, інших витрат (крім виплат заробітної плати, додаткових благ, інших особистих витрат), за умови, якщо результати таких досліджень та розробок підлягають оприлюдненню та не можуть бути предметом патентування чи інших обмежень у оприлюдненні чи безоплатному поширенні об'єктів права інтелектуальної (промислової) власності, отриманих у результаті таких досліджень або розробок, а також якщо отримання такої допомоги не містить передумов щодо виникнення будь-яких договірних зобов'язань між благодійником або будь-якою третьою особою та набувачем благодійної допомоги у майбутньому, крім обов'язків з цільового використання такої благодійної допомоги.
У разі коли після завершення зазначеного наукового дослідження (розробки) у набувача благодійної допомоги залишаються об'єкти власності, надані благодійною організацією для виконання такого дослідження (розробки), такий набувач зобов'язаний:
або придбати такі об'єкти власності у такої благодійної організації за їх звичайною ціною на момент такого придбання;
або повернути такі об'єкти власності такій благодійній організації чи іншій благодійній організації;
або визнати дохід у розмірі вартості таких об'єктів власності, визначеної за звичайними цінами, з наступним його оподаткуванням;
є) аматорській спортивній організації, клубу для компенсації витрат з придбання або оренди спортивного знаряддя та інвентарю, користування спортивними майданчиками, приміщеннями чи спорудами для проведення тренувань, забезпечення участі спортсмена-аматора у спортивних змаганнях.
Під терміном "аматорська спортивна організація, клуб" розуміється громадська організація, діяльність якої не спрямована на отримання доходу; під терміном "спортсмен-аматор" розуміється особа, чия спортивна діяльність не спрямована на отримання доходу, за винятком отримання нагород чи винагород від імені держави, органів місцевого самоврядування або громадських організацій як України, так і інших країн, у вигляді медалей, грамот, пам'ятних призів у формах, відмінних від грошової, а також як сума відшкодування витрат, пов'язаних із відрядженням такого спортсмена-аматора у місце проведення змагання, у межах встановлених законом норм для відрядження найманого працівника.
До запровадження системи загальнообов'язкового медичного страхування норми підпункту "а" підпункту 9.7.4 цього пункту поширюються на загальну суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої набувачем на такі цілі (з урахуванням зазначених у цьому пункті обмежень).
9.7.5. Набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Якщо цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її набувачем протягом такого строку та не повертається благодійнику до його закінчення, то такий набувач зобов'язаний включити невикористану суму такої допомоги до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити відповідний податок.
Під терміном "ендавмент" слід розуміти суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника.
9.7.6. Набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до податкового органу з поданням щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги у разі існування достатніх підстав, що підтверджують неможливість її повного використання у зазначені цим пунктом строки, а керівник такого податкового органу має право прийняти рішення про таке продовження. Якщо податковий орган відмовляє у такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку згідно із законом.
9.7.7. Забороняється надавати благодійну чи спонсорську допомогу органам державного управління та органам місцевої влади або створеним ними благодійним фондам чи іншим неприбутковим організаціям чи за їх дорученням - третім особам, якщо надання такої благодійної допомоги є попередньою або наступною умовою видачі платнику податку будь-якого дозволу, ліцензії, узгодження, державної послуги чи іншого рішення на його користь або прискорення такої видачі (спрощення її процедури).
Дії посадових (службових) осіб органів державного управління та органів місцевої влади з висування таких умов вважаються діями з вимагання коштів або майна у розмірі такої благодійної чи спонсорської допомоги.
9.8. Оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та пенсійних вкладів
9.8.1. Податковим агентом платника податку - отримувача виплати чи викупної суми може бути за договором щодо виконання функцій податкового агента страховик-резидент, який здійснює нарахування страхової виплати чи викупної суми за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя.
Податковим агентом платника податку - вкладника за договором пенсійного вкладу, учасника недержавних пенсійних фондів може бути за договором щодо виконання функцій податкового агента адміністратор недержавних пенсійних фондів, який здійснює нарахування виплат за договором пенсійного вкладу та за договором з недержавним пенсійним фондом.
9.8.2. Платник податку самостійно або податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону, від:
а) 60 відсотків суми:
одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя при досягненні застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи при її дожитті до закінчення строку такого договору;
виплат пенсії на визначений строк, що проводиться з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки, що визначені законодавством;
б) 60 відсотків сум:
регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя, пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, виплат довічної пенсії (довічні ануїтети), крім випадків, визначених у підпункті "а" підпункту 9.8.3 цього пункту;
в) викупної суми при достроковому розірванні страхувальником договору довгострокового страхування життя;
г) суми коштів, з яких не було утримано (сплачено) податок та які виплачуються вкладнику з його пенсійного вкладу у зв'язку з достроковим розірванням договору пенсійного вкладу;
ґ) суми одноразових пенсійних виплат учаснику недержавного пенсійного фонду, за винятком одноразових виплат, передбачених у підпункті "в" підпункту 9.8.3 цього пункту.
9.8.3. Не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті) страховиком-резидентом або адміністратором недержавних пенсійних фондів та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу платника податку звітних податкових періодів, встановлених законом:
а) суми регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя або пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, виплат пенсій на визначений строк або довічних пенсій, одержувані платником податку - резидентом, що має вік, не менший 70 років;
б) сума страхової виплати за договором довгострокового страхування життя, якщо внаслідок страхового випадку застрахована особа отримує інвалідність І групи;
в) сума виплат за договором пенсійного вкладу, виплат пенсії на визначений строк, довічних або одноразових пенсій, якщо вкладник, учасник недержавного пенсійного фонду чи застрахована особа отримує інвалідність І групи.
9.8.4. Дохід у вигляді страхової виплати або виплати за договором пенсійного вкладу чи за договором недержавного пенсійного забезпечення, що сплачується спадкоємцю платника податку, оподатковується за правилами, встановленими статтею 120 цього Закону для оподаткування спадщини;
9.8.5. Сума доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, що підлягають оподаткуванню відповідно до підпунктів 9.8.2 та 9.8.4 цього пункту, зменшується на суму страхових внесків, сплачених за такими договорами до 1 січня 2004 року.
9.9. Оподаткування іноземних доходів
9.9.1. Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію.
9.9.2. Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, то такий платник податку визначає суму такого зменшення за визначеними підставами у річній податковій декларації.
9.9.3. Не підлягають зарахуванню у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку такі податки:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж), інші непрямі податки, незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно з законодавством іноземних держав.
9.9.4. Для отримання права на зменшення суми податкового зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов'язаний:

отримати від роботодавця країни, в якій сплачується такий дохід,  довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування та довідку про підтвердження державної реєстрації такого роботодавця;
або отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні.
Резидент, який отримав іноземні доходи та не має підтвердження про сплату податків з такого доходу в країні отримання доходу, включає такі доходи до складу загального річного оподатковуваного доходу та нараховує податкові зобов’язання на суму отриманого іноземного доходу. Такий дохід не підпадає під сферу регулювання Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”.   
9.9.5. Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за кордоном України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку (з урахуванням суми отриманого іноземного доходу).
9.10. Оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.
9.10.1. Податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме:
а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8   статті 5 цього Закону;
б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.
Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.
Якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що надала такі кошти, то така сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а при недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року.
Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті платника податку або визнання його за рішенням суду безвісно відсутнім або померлим, то така сума утримується при нарахуванні доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.
9.10.2. Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.
За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.
9.10.3. Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.
Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.
Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такого платника податку за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується.
9.10.4. Норми цього пункту поширюються також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням окремих цивільно-правових дій, які були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або персональних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень відрядженою особою - платником податку отримувалася готівка, то платник податку подає звіт про використання наданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;
б) якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень відрядженою особою - платником податку здійснювалися розрахунки у безготівковій формі термін подання платником податку звіту про використання наданих на відрядження коштів - не пізніше 10 днів, а за наявності поважних причин працедавець (самозайнята особа) може його подовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питань щодо виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
9.11. Оподаткування доходів, одержаних нерезидентами
9.11.1. Доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.
Додатково до визначень пункту 1.3 статті 1 цього Закону доходами з джерелом їх походження з України вважаються доходи, нараховані нерезидентам, які:
а) працюють на об'єктах, розташованих на території України, у тому числі у представництвах нерезидентів - юридичних осіб, незалежно від джерел виплати таких доходів;
б) є членами керівних органів резидентів - юридичної особи чи фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або їх представництв за кордоном та отримують у цьому зв'язку заробітну плату, інші виплати та винагороди за рахунок таких резидентів;
в) є суб'єктами підприємницької діяльності або здійснюють незалежну професійну діяльність на території України, незалежно від джерел виплати таких доходів.
9.11.2. Якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то такі доходи повинні зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому цей банк-резидент вважається податковим агентом при здійсненні будь-яких видаткових операцій з такого рахунку.
У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або у формі, відмінній від грошової, нерезидент - отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів, наступних за днем одержання таких доходів, але не пізніше закінчення його перебування в Україні.
Порядок виконання норм цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
9.11.3. Якщо зазначені у підпункті 9.11.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фізичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладенні договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент - фізична або юридична особа зобов'язаний зазначити у такому договорі ставку податку, яка буде застосована до таких доходів.
При нарахуванні на користь нерезидента доходів у вигляді процентів, дивідендів або роялті застосовується відповідна ставка податку, встановлена цим Законом для нарахування таких доходів резиденту.
9.12. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або фізичною особою, яка сплачує ринковий збір
9.12.1. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими цим Законом, з урахуванням норм цього пункту.
9.12.2. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності є суб’єктом спрощеної системи оподаткування та отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за правилами встановленими для суб’єктів спрощеної системи оподаткування.
9.12.3. Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, може бути визначена у порядку, встановленому цим Законом, податковим агентом найманої нею особи або фізичної особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються при їх виплаті.”
 11. Статтю 11-13 Закону викласти в наступній редакції:
„Стаття 11. Оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна
11.1. Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єкта нерухомості не частіше одного разу протягом звітного податкового року
11.1.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу будинку, квартири чи кімнати (включаючи землю, що знаходиться під таким об'єктом нерухомого майна, або присадибну ділянку), оподатковується за ставкою цього податку у розмірі 0 відсотка від вартості такого майна, якщо загальна площа такого будинку, квартири або кімнати не перевищує 100 квадратних метрів.
У разі, коли площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта нерухомого майна.
У такому ж порядку оподатковується дохід від продажу об'єкта незавершеного будівництва.
11.1.2. Дохід від продажу об’єкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної ринкової вартості такого нерухомого майна, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, який має такий статус відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”;
Сума одержаного доходу від продажу об’єкта нерухомого майна не включається до складу річного сукупного оподатковуваного доходу платника податку, а утримана сума податку є остаточною і не береться до уваги у перерахунку загальних податкових зобов’язань такого платника податку за підсумками такого року.
11.1.3. При обміні одного об'єкта нерухомості на інший (інші) кожна сторона договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, розрахованої згідно з положеннями пунктів 11.1-11.2 цієї статті, до вартості відповідного відчужуваного такою стороною об'єкта нерухомості.
11.2. Оподаткування операцій з продажу або обміну більш ніж одного об’єкта нерухомості протягом звітного податкового року
У разі продажу більш ніж одного об’єкта нерухомості протягом звітного податкового року оподаткуванню підлягає сума прибутку від такого продажу.
Прибуток, одержаний від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного об'єкта нерухомості, розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим внаслідок продажу такого об'єкта нерухомості, та витратами, понесеними на його придбання (будівництво), та оподатковується за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. Дохід від продажу об’єкта нерухомого майна визначається за правилами підпункту 11.1.2 цієї статті.
Сума податку з такого прибутку не може бути меншою, ніж розмір суми податку, визначеної відповідно до пункту 11.1 цієї статті.
11.3. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року об'єкта нерухомості, іншого ніж зазначене у підпункті 11.1.1 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта нерухомого майна.
11.4. Податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в цій статті, може бути нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної ринкової вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.
Порядок визначення оціночної ринкової вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Сума нарахованого податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) угоди, попередньо її нотаріальному посвідченню, через установи банків.
Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об’єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу. Податкова адреса фізичної особи визначається виходячи із місця постійного або переважного проживання платника податку, місця податкової реєстрації платника податку, визначеного згідно з законодавством.
У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору відчуження об'єкта нерухомості, за яким здійснено сплату податку, платник податку має право на повернення зайво (надміру) сплаченої суми податку на підставі річної податкової декларації, поданої в установленому порядку та підтверджуючих документів про фактичну сплату податку.
11.5. Доходи від операцій з продажу об'єктів нерухомого майна, здійснюваних фізичними особами - нерезидентами, оподатковуються згідно з порядком оподаткування таких  доходів,  визначеним  для резидентів.
Стаття 12. Оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна
12.1. Дохід платника податку від продажу об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.
12.2. Як виняток із пункту 12.1 цієї статті при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.
У разі продажу більш ніж одного із зазначених об'єктів протягом звітного податкового року оподаткуванню підлягає сума доходу від такого продажу.
Зазначені операції відображуються в реєстрі об'єктів рухомого майна.
12.3. Якщо один об'єкт рухомого майна обмінюється на інший об'єкт рухомого майна, то кожна із сторін договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, що визначається шляхом застосування ставки податку, визначеної пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до вартості майна, розрахованої за звичайними цінами, яке відчужується кожною із сторін.
Стаття 13. Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав
13.1. Об'єкти спадщини оподатковуються:
13.1.1. при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини;
13.1.2. при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини;
13.1.3. при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, крім випадків коли спадкоємець є членом сім’ї спадкодавця-нерезидента.
13.2. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.
Нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу.
13.3. При отриманні спадщини особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, застосовується нульова ставка оподаткування до вартості такої власності.”
 12. Статтю 16 Закону викласти в наступній редакції:
„Стаття 16. Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету»

16.1. Податок, що нараховується та утримується безпосередньо платником податку підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за його податковою адресою в розмірах передбачених Бюджетним кодексом України.
16.2. Податок,  утриманий податковим агентом,  підлягає
зарахуванню  до бюджету територіальної громади за місцем податкової адреси платника податку.
16.3. Цей порядок застосовується всіма податковими агентами (юридичними особами,  у тому числі такими,  що мають філії,  відділення, інші відокремлені підрозділи,  які  розташовані  на  території  іншої територіальної громади,  ніж  така  юридична  особа,   а   також   відокремленими підрозділами  юридичних осіб, фізичними особами-підприємцями, самозайнятими особами),  яким в порядку доручення платником податку надано повноваження щодо нарахування,  утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – уповноважений підрозділ).
 16.3.1. Сума  податку  за  звітний   місяць,   яка   підлягає
перерахуванню  до  місцевого  бюджету  за  місцем податкової адреси платника податку,  визначається  юридичною  особою або  уповноваженим   підрозділом   самостійно,  виходячи  із  загальної кількості громадян,  які  працюють  у  цих  підрозділах,  та  суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.
16.3.2. Податковий агент одночасно  з  поданням  документів   на отримання  коштів  для виплати належних платникам податку доходів, сплачує  (перераховує)  суми  утриманого  податку  на   відповідні розподільчі рахунки,   відкриті   в   територіальних   управліннях Державного казначейства України.
Територіальні  управління  Державного  казначейства України в
установленому  Бюджетним  кодексом  України  порядку
здійснюють  розподіл  зазначених  коштів  згідно  із  нормативами,
встановленими   статтею   65   Бюджетного   кодексу   України,  та
спрямовують   такі   розподілені   суми  до  відповідних  місцевих
бюджетів.
 16.4.  Платник в разі самостійного нарахування та утримання податку, або з доходів сім’ї  сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за його податковою адресою.
У разі зміни своєї податкової адреси платник податку в письмовій формі зобов’язаний повідомити орган державної податкової служби.
Сплата податку здійснюється виключно у грошовій формі шляхом внесення відповідних сум податку на рахунок державного казначейства в уповноваженому банку.
Платники, які не мають банківського рахунка, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банківські установи чи відділення зв'язку.
Платники податку зобов'язані сплачувати податок, нарахований за відповідний базовий звітний період, у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Днем сплати податку вважається:
у разі перерахування сум податку у безготівковій формі з рахунка платника на рахунок державного казначейства - день списання банківською установою або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника;
у разі сплати податку готівкою - день внесення платником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Державного казначейства.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати податку до платника застосовуються штрафні санкції, передбачені цим Законом.
 16.5. Контроль  за  правильністю  та  своєчасністю   сплати
податку  здійснює  податковий орган за місцезнаходженням податкового агента, за податковою адресою платника.
 16.6. Відповідальність  за своєчасне та повне перерахування
сум податку до відповідного місцевого бюджету несе платник, податковий агент,   що   нараховує  (виплачує) оподатковуваний дохід.”
13. Статтю 17 Закону викласти в наступній редакції:
„Стаття 17. Особи, відповідальні за нарахування, утримання та
                сплату (перерахування) податку до бюджету
17.1. Особою,  відповідальною за  нарахування  та
сплату  (перерахування)  до  бюджету  податку  є  платник  податку.

17.2. Особою,  відповідальною за  нарахування  та сплату перерахування)  до  бюджету  податку  при сплаті податку з доходів сім’ї є уповноважена сім’єю особа.
17.3. Особою,  відповідальною  за  нарахування,  утримання та
сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів отриманих платником податку в разі укладення платником податку договору щодо виконання функцій агента, є податковий агент.”
14. У статті 18 Закону:
14.1. Пункт 18.2 викласти в наступній редакції:
„18.2. Для  цілей  цього  Закону  обов'язок платника податку з
подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи
виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з
цього податку у встановленому порядку, або якщо він, як самостійний платник, як платник з доходів сім’ї нараховував та сплачував податок згідно звітних періодів визначених цим Законом.”
14.2. Пункт 18.10 доповнити частиною другою в наступній редакції:
„Платник податку, що отримав іноземний дохід, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну податкову декларацію в будь-який час протягом звітного року.”
15. У статті 19 Закону:
15.1. В підпункті а) пункту 19.1 після слів „загального” доповнити словами „квартального”
15.2. Підпункт в) пункту 19.1 викласти в наступній редакції:
„в) подавати декларацію за  встановленою  формою  у  визначені
строки згідно з нормами цього Закону;”
16. У статті 20 Закону:
16.1.  Пункт 20.2 викласти в наступній редакції:
„20.2. Фінансово відповідальними  за  порушення  норм цього Закону та відповідальними    за    погашення    податкових зобов'язань або податкового боргу є платник податку, податковий  агент, уповноважена сім’єю особа при сплаті податку з доходів сім’ї.
У разі коли податковий агент до або під  час  виплати
доходу  на  користь  платника  податку  не  здійснює  нарахування,
утримання    або    сплату    (перерахування)    цього    податку,
відповідальність  за  погашення  суми податкового зобов'язання або
податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на
такого податкового  агента.  При цьому платник податку - отримувач
таких доходів звільняється від  обов'язків  погашення  такої  суми
податкових зобов'язань або податкового боргу.”

ПРОЕКТ
Закону України
„Про внесення змін до Закону України „Про  Державний реєстр виборців”

Частину 1 статті 10 Закону України  „Про  Державний реєстр виборців” доповнити пунктом 8 такого змісту:
„8) подати заяву про виключення його з Державного реєстру виборців та бути виключеним з реєстру.”