logo shapca chess

Проекти

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про єдиний соціальний внесок

Подання

Постанова

Пояснювальна записка


Цей Закон визначає умови та порядок обчислення та сплати платниками єдиного соціального внеску, його розподілу між фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Сфера правового регулювання цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері сплати єдиного соціального внеску, його обліку, контролю за своєчасністю та повнотою нарахування, обчислення і сплати, розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування.

Стаття 1. Визначення термінів

Державний реєстр соціального страхування - організаційно-технічна система, що входить до складу системи збору та обліку єдиного соціального внеску і призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та облік єдиного соціального внеску в порядку та на умовах, визначених законодавством;

Реєстр платників єдиного соціального внеску (РПЄСВ) - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного обліку платників внеску;

Реєстр застрахованих осіб (РЗО) - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства України.
єдиний соціальний внесок (внесок ) - консолідований страховий внесок, що здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей у випадках, передбачених законодавством, на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства України підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
розрахункові операції в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - розрахункові операції) - операції, що здійснюються державним казначейством та уповноваженим банком для розподілу сум єдиного соціального внеску та сум фінансових санкцій за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та пенсійного забезпечення у встановлених законом розмірах;
мінімальний страховий внесок - сума єдиного соціального внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;
недоїмка - сума єдиного соціального внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, визначені цим Законом;
посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - посвідчення застрахованої особи) - спеціальний документ у вигляді електронної смарт-карти з візуальними персоніфікованими ознаками, що забезпечує документування, збереження і використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та який може мати інші функції для забезпечення прав застрахованих осіб на отримання коштів та послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
система збору та обліку єдиного соціального внеску - складова частина системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, що представляє собою систему правових, інституційних, організаційних та інформаційно-технічних засобів для забезпечення збору та обліку єдиного соціального внеску;
страхові кошти - кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного соціального внеску та надходжень від фінансових санкцій, що застосовуються відповідно до закону;

Наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону.

Самозайнята особа – фізична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Роботодавець - підприємство, установа, організація незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, їх філії та представництва, фізична особа (у тому числі іноземна), що використовують працю найманих працівників, а також розташоване в Україні підприємство, установа, організація (в тому числі міжнародна), засновані юридичними особами іноземних держав та/або іноземними громадянами чи особами без громадянства, їх філії або представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суб’єкти спрощених систем – суб’єкти підприємницької діяльності, що обрали спосіб оподаткування доходів за єдиним податком або є платниками фіксованого податку.

Роботодавець-агент - роботодавець, який незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язаний за договором щодо виконання функцій агента нараховувати, утримувати та сплачувати єдиний соціальний внесок від імені та за рахунок платника, вести податковий облік та подавати звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Виконання функцій агента здійснюється безоплатно, а вартість відповідних послуг агента, що надаються платнику внеску, з метою оподаткування дорівнює нулю.

Роботодавцем-агентом, зокрема, може бути за відповідним договором з платником внеску фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Не може бути роботодавцем-агентом нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Особа, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, або виплачує заробітну плату, інші виплати та винагороди фізичним особам, вважається звільненою від обов’язків роботодавця-агента щодо тих платників, які в установленому цим Законом порядку не уклали договір про надання послуг агента.

Платники, які не уклали договір про надання послуг агента, самостійно нараховують та сплачують внесок, ведуть облік та подають місячну звітність податковим органам відповідно до закону, а також несуть відповідальність за порушення норм цього Закону. Порядок укладення договору про надання послуг агента та форма такого договору визначається центральним податковим органом;
уповноважений банк - державний банк, що відкриває рахунки для зарахування на них сум єдиного соціального внеску та здійснює взаєморозрахунки між платниками єдиного соціального внеску та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Інші терміни використовуються у значенні, встановленому законами про окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 2. Сфера правового регулювання цього Закону
1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску. Дія інших, нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
2. Виключно цим Законом визначаються:
принципи збору та обліку єдиного соціального внеску;
платники єдиного соціального внеску;
порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску;
органи, що здійснюють управління системою збору та обліку єдиного соціального внеску;
склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування;
умови та порядок здійснення розрахункових операцій в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
порядок здійснення державного регулювання та нагляду у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску.

Стаття 3. Принципи збору та обліку єдиного соціального внеску
1. Збір та облік єдиного соціального внеску здійснюються на принципах:
законодавчого визначення умов і порядку його сплати;
обов'язковості сплати;
законодавчого визначення розміру внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
прозорості та публічності діяльності органів, що здійснюють адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску;
захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.
Стаття 4. Платники єдиного соціального внеску


1. Платниками внеску є:

наймані особи;

самозайняті особи, в тому числі особи, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, члени творчих спілок, творчі працівники та інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;

суб’єкти спрощеної системи оподаткування.
Стаття 5. Облік платників єдиного соціального внеску

1. Реєстрацію платників внеску, зазначених в абзацах 1 і 3 пункту 1 статті 4 цього Закону здійснює державний податковий орган за місцезнаходженням платника внеску в порядку, що встановлюється центральним податковим органом.
2. Реєстрацію платників внеску, зазначених в абзаці 2 пункту 1статті 4 цього закону здійснює державний податковий орган за місцем проживання платника шляхом внесення відповідних даних до РЗО протягом 10 робочих днів з моменту отримання заяви на реєстрацію від такого платника. Зазначені платники зобов’язані особисто подати заяву на реєстрацію платником внеску в державних податкових органах. Застрахованими такі особи вважаються з дня видачі їм свідоцтва застрахованої особи. Днем видачі свідоцтва відповідно вважається дата внесення даних про застраховану особу в РЗО.

3. При укладенні з роботодавцем трудового договору або іншого договору цивільно-правового характеру на виконання робіт, фізична особа повинна надати свідоцтво про реєстрацію в якості застрахованої особи, номер якого повинен бути внесений до особової картки найманого працівника або до цивільно-правового договору. В разі відсутності у найманої особи свідоцтва застрахованої особи, роботодавець зобов’язаний у триденний термін надати державному податковому органу необхідну інформацію для реєстрації застрахованої особи та внесення відповідних даних до РЗО в системі персоніфікованого обліку.

4. Зняття з обліку платників внеску здійснюється у разі смерті застрахованої особи. Порядок зняття з обліку платників встановлюється центральним податковим органом.
5. Державна служба зайнятості інформує відповідний податковий орган в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, про реєстрацію (зняття з реєстрації) трудового договору між фізичною особою - підприємцем або фізичною особою, яка не має статусу підприємця, та працівником не пізніше наступного робочого дня після її проведення.
Стаття 6. Права та обов'язки платника єдиного соціального внеску
1. Платник єдиного соціального внеску має право:
1) безоплатно отримувати від податкового органу інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника цим Законом, а також для підтвердження надходження сплачених платником сум внеску;
2) безоплатно отримувати від податкового органу консультації та роз'яснення щодо прав та обов'язків платника єдиного соціального внеску, порядку сплати єдиного соціального внеску;
3) оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення податкового органу та дії його посадових осіб;
4) захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
2. Платник єдиного соціального внеску зобов'язаний:
1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати
єдиний соціальний внесок;
2) вести облік та нарахування внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
3) допускати посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правильності нарахування і сплати єдиного соціального внеску, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
4) подавати звітність, у тому числі на електронних носіях, до податкового органу у строки, в порядку та за формою відповідно до законодавства;
5) отримувати в податковому органі посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому законодавством;
6) повідомляти податковий орган про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру соціального страхування у десятиденний строк після
надходження таких відомостей;
7) повідомляти орган державної податкової служби за місцем свого постійного проживання про кожний випадок укладення договору щодо виконання функцій агента не пізніше 30 днів, починаючи з дати укладання такого договору. Форма такого повідомлення визначається центральним податковим органом та узгоджується з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики. Неподання або несвоєчасне подання такого повідомлення прирівнюється відповідно до неподання або несвоєчасного подання платником внеску податкової декларації.
8) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.


Стаття 7. Порядок нарахування єдиного соціального внеску

1. Базою для нарахування єдиного соціального внеску є:

для найманих працівників, - фактичні виплати роботодавців на користь найманих осіб, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

для самозайнятих осіб, - доходи, що підлягають оподаткування відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»;

для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, - суми, які визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, що беруть участь у здійсненні ними підприємницької діяльності. При цьому сума внеску повинна становити не менш як 50 відсотків мінімального розміру внеску за кожну особу;
для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів) та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний соціальний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована. Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду середню заробітну плату за вимушений прогул.


Стаття 8. Ставка (розмір) внеску та порядок визначення зобов’язань

1. Розмір єдиного соціального внеску становить:

1) для платників, у яких база для нарахування єдиного соціального внеску становить менше 80 000 грн за календарний місяць – 15 відсотків від бази для нарахування єдиного соціального внеску;
2) для платників, у яких база для нарахування єдиного соціального внеску становить від 80 000 грн до 200 000 грн за календарний місяць – 10 відсотків від бази для нарахування єдиного соціального внеску;
3) для платників, у яких база для нарахування єдиного соціального внеску становить від 200 000 грн до 500 000 грн за календарний місяць – 5 відсотків від бази для нарахування єдиного соціального внеску;
4) для платників, у яких база для нарахування єдиного соціального внеску становить більше 500 000 грн за календарний місяць – 3 відсотки від бази для нарахування єдиного соціального внеску.

2. Єдиний соціальний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і плати єдиного соціального внеску.
3. Кошти, що надходять від сплати єдиного соціального внеску
та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не
можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів
інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені
законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування.
4. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного
соціального внеску визначається виключно цим Законом та
прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Законодавством не можуть встановлюватися пільги щодо нарахування,
обчислення і сплати єдиного соціального внеску або звільнення від
його нарахування і сплати.
Стаття 9. Порядок обчислення і сплати єдиного соціального внеску
1. Платники внеску самостійно визначають суми внеску, що підлягають сплаті.

Суми зобов’язань щодо сплати внеску зазначаються у декларації, форма та порядок складання якої визначаються центральним податковим органом відповідно до закону. Базовим звітним періодом для подання декларації є календарний місяць.
2. Роботодавці, які виконують функції агента, перераховують внесок одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності у роботодавців-агентів коштів на оплату праці і сплату внеску в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата внеску здійснюються у пропорційних розмірах.

3. Роботодавець-агент, який виплачує заробітну плату на користь платника внеску - найманої особи, утримує внесок від суми такої виплати за його рахунок за ставкою внеску, визначеної статтею 8 цього Закону. При цьому внесок підлягає сплаті (перерахуванню) під час виплати заробітної плати єдиним платіжним документом. Якщо заробітна плата виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси роботодавця-агента, то внесок сплачується (перераховується) протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
4.Платники внеску - суб’єкти спрощених систем та самозайняті особи сплачують внесок та подають декларацію з цього внеску у строки, встановлені законодавством для квартального податкового періоду.
5. Суми внеску, фінансових (штрафних) санкцій та пені, донараховані під час перевірок органами державної податкової служби перераховуються у повному обсязі на рахунок державного казначейства. Не дозволяється використання цих коштів на розвиток матеріально-технічної бази цих органів.
6. Платник податку - наймана особа, що отримує заробітну плату, нараховану особою, яка не є роботодавцем-агентом, зобов'язаний самостійно сплачувати цей внесок та подавати декларацію з цього внеску.
7. Роботодавець-агент, який виплачує заробітну плату на користь платника внеску - найманої особи, розраховує внесок від суми такої виплати за його рахунок за ставкою внеску, визначеної статтею 8 цього Закону. При цьому внесок підлягає сплаті (перерахуванню) під час виплати заробітної плати єдиним платіжним документом. Якщо заробітна плата виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси роботодавця-агента, то внесок сплачується (перераховується) протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
8. Єдиний соціальний внесок обчислюється виключно у грошовій
формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
9. Обчислення єдиного соціального внеску із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом, установленим Національним банком України на день обчислення внеску.
10. Обчислення єдиного соціального внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується внесок.
11. Обчислення єдиного соціального внеску податковими адміністраціями у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати внеску, звітності, що подається платниками до податкової адміністрації, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується внесок.
12. Обчислення єдиного соціального внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного соціального внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується внесок.
13. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється виключно у грошовій формі шляхом внесення відповідних сум єдиного соціального внеску на рахунок державного казначейства в уповноваженому банку.
14.Платники, які не мають банківського рахунка, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банківські установи чи відділення зв'язку.
15. Платники єдиного соціального внеску зобов'язані сплачувати
внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не
пізніше двадцятого числа місяця, наступного за базовим звітним
періодом.
16. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників внеску - суб’єктів спрощених систем та самозайнятих осіб, - квартальний податковий період.
17. Днем сплати єдиного соціального внеску вважається:
у разі перерахування сум внеску у безготівковій формі з рахунка платника на рахунок державного казначейства - день списання банківською установою або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника;
у разі сплати внеску готівкою - день внесення платником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Державного казначейства.
18. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного соціального внеску до платника застосовуються штрафні санкції, передбачені цим Законом.
19. Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану його платника.
20. За наявності у платника внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати внеску зобов'язань зі сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, зобов'язання із сплати єдиного соціального внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями.
21. Суми помилково сплаченого внеску
зараховуються в рахунок майбутніх платежів внеску або повертаються
платникам у порядку і строки, визначені центральним податковим органом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
22. Єдиний соціальний внесок, що відповідно до цього Закону підлягає сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у платника відповідного зобов'язання до дня включення даних про такого платника до Державного реєстру соціального страхування, сплачується на загальних підставах відповідно до цього Закону за зазначений період.
23. У разі стягнення сум внеску, пені та штрафних санкцій, передбачених цим Законом, строк давності не застосовується.


Стаття 10. Розподіл страхових коштів

1. Єдиний соціальний внесок зараховується на рахунок державного казначейства. Внесок є джерелом формування суми страхових коштів.
2. Орган Державного казначейства України наступного операційного дня після надходження сум внеску до спеціального фонду державного бюджету перераховує суми страхових коштів на рахунки Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування у таких розмірах:
Пенсійний фонд України – 86,5 відсотків;
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття – 5,0 відсотка;
Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності – 8,5 відсотків.
3. Використання страхових коштів Пенсійним фондом України та фондами соціального страхування здійснюється в порядку визначеному законом.
Стаття 11. Добровільна сплата єдиного соціального внеску
1. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню або окремим його видам відповідно до законодавства, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, до досягнення зазначеними особами пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом терміну, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року.
3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до податкової адміністрації за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним податковим органом, а також документи за затвердженим ним переліком.
Податкова адміністрація, що отримала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, податковою адміністрацією в термін не пізніше ніж ЗО календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) відповідно до типового договору, що затверджується центральним податковим органом.
4. Договір про добровільну участь повинен містити:
назву документа;
відомості про особу, які відповідно до цього Закону вносяться до системи персоніфікованого обліку;
вид (види) загальнообов'язкового державного соціального страхування, в якому особа братиме участь;
термін дії договору;
розмір та порядок сплати єдиного соціального внеску;
умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону;
умови розірвання договору;
права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
5. Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.
6. Податкова адміністрація відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа:
підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою цієї статті;
подала неповні або недостовірні відомості;
уже уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови;
бажає укласти договір на строк менше одного року.
В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається.
7. Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний:
1) застрахованою особою:
за умови строку дії договору не менше одного року;
у разі систематичного порушення умов договору податковою адміністрацією;
за згодою сторін, якщо договір діяв не менше одного року;
2) податковою адміністрацією у разі:
набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
виникнення обставин, що не відповідають визначеним цим Законом вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
систематичного порушення застрахованою особою умов договору;
смерті застрахованої особи.
В інших випадках дострокове розірвання договору про добровільну участь не допускається.

Стаття 12. Здійснення розрахункових операцій у сфері
загальнообов'язкового державного соціального страхування

1. Розрахункові операції у сфері загальнообов'язкового
державного соціального страхування здійснюють Державне казначейство України та уповноважений банк.
2. Суми єдиного соціального внеску та фінансових санкцій зараховуються на рахунок державного казначейства, яке здійснює розподіл вказаних сум відповідно до ст. 10 цього закону.
3. Розрахункове обслуговування рахунків Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в уповноваженому банку здійснюється
відповідно до порядку, затвердженого Національним банком України
за погодженням з Центральним податковим органом.
4. Центральний податковий орган забезпечує оприлюднення інформації про загальні суми надходжень від сплати єдиного соціального внеску, відповідних фінансових санкцій шляхом розміщення відповідної інформації на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні за результатами місяця, кварталу та року.

Стаття 13. Призначення та склад Державного реєстру соціального страхування
1. Центральний податковий орган веде ДРСС, який складається з інформації, що міститься у базі даних органів державної податкової служби.
ДРСС забезпечує облік платників у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію, а також автоматизовану обробку інформації про сплату єдиного соціального внеску.
2. Державні податкові органи зобов’язані:
1) надавати інформацію з ДРСС органам праці та соціального захисту населення, Фондам соціального страхування України, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
2) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до ДРСС;
3) здійснювати контроль за достовірністю поданих відомостей, що використовуються в ДРСС;
4) надавати на вимогу застрахованої особи інформацію, що міститься на її персональній обліковій картці в ДРСС.
3. РЗО складається з даних про фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, у вигляді персональних облікових карток. Персональна облікова картка відкривається на кожну застраховану фізичну особу.
4. Персональна облікова картка включає:
а) умовно-постійну частину, яка включає такі дані:
номер свідоцтва соціального страхування;
прізвище, ім'я та по-батькові на поточний момент;
прізвище при народженні;
дата народження;
місце народження;
стать;
місце проживання;
серія, номер і назва документа, з якого взято відомості до персональної облікової картки;
громадянство;
відомості про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи, та її дітей;
номер телефону (за згодою);
про реєстрацію смерті;
б) частину персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплаченого єдиного соціального внеску, в тому числі:
ідентифікаційний номер страхувальника;
рік, за який внесено відомості;
розмір внеску за відповідний місяць;
сума сплаченого внеску за відповідний місяць;
ознака особливих умов праці, які дають право на пільги при отриманні виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
сума виплат (доходу), з якої сплачено внесок за відповідний місяць;
в) частину персональної облікової картки, яка відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в державних податкових органах протягом усього життя цієї особи, а після її смерті – протягом 75 років на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа.
5. Державні органи реєстрації актів цивільного стану за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів з дня реєстрації смерті особи подають відповідні відомості державним податковим органам.
6. Реєстрація застрахованих осіб у РЗО, а також внесення змін та уточнень щодо даних, занесених до РЗО, здійснюється державними податковим органами в порядку, встановленому центральним податковим органом. При реєстрації застрахованої особи державний податковий орган надає їй свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у встановленому законодавством порядку і включає відомості про застраховану особу до РЗО.
Стаття 14. Використання інформації з Державного реєстру соціального страхування
1. Інформація з Державного реєстру соціального страхування
використовується з додержанням вимог статті 23 Закону України
"Про інформацію" виключно для потреб, визначених цим Законом.
2. Між державними податковими органами, що ведуть
ДРСС, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому центральними податковим органом за
погодженням з фондами загальнообов'язкового державного
соціального страхування.
Інформація з ДРСС надається у вигляді електронного документа з накладенням цифрового підпису.
3. Інформація з ДРСС надається на запит платників єдиного соціального внеску у порядку та за формою, встановленими центральним податковим органом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
4. Доступ до інформації з ДРСС здійснюється у порядку, встановленому центральним податковим органом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
5. Для здійснення розрахункових операцій інформація з
Державного реєстру соціального страхування надається
уповноваженому банку в порядку, встановленому центральним податковим органом та Національним банком України.
Стаття 15. Джерела формування Державного реєстру соціального страхування
1. Джерелами формування ДРСС є відомості, що надходять до органів державної податкової служби від:
державних реєстраторів;
платників єдиного соціального внеску;
фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
уповноваженого банку;
державних органів реєстрації актів цивільного стану;
органів державної статистики;
державної служби зайнятості;
інших підприємств, установ, організацій та військових частин;
органів Державного казначейства України;
з інших джерел, передбачених законодавством.
Стаття 16. Захист інформації Державного реєстру соціального страхування
1. Органи державної податкової служби забезпечують захист інформації ДРСС відповідно до законодавства.
Посадові особи органів, яким надається інформація з ДРСС, несуть згідно із законодавством відповідальність за її використання за призначенням з додержанням вимог, встановлених законодавством.
2. Захист інформації ДРСС забезпечується шляхом:
додержання вимог щодо захисту інформації, встановлених відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
використання засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку та інших засобів, які відповідають встановленим вимогам щодо захисту інформації (сертифікація засобів обчислювальної техніки, зв'язку та інформаційно-телекомунікаційної системи);
здійснення контролю за станом роботи щодо захисту інформації.
Стаття 17. Посвідчення застрахованої особи
1. Посвідчення застрахованої особи має номер, що відповідає
номеру облікової картки застрахованої особи в ДРСС і не змінюється протягом усього життя застрахованої особи.
2. Номер посвідчення застрахованої особи є обов'язковим для
використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм
власності (включаючи установи Національного банку України,
комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи), фізичними
особами, у тому числі суб'єктами підприємницької діяльності, у разі
виплати доходів, з яких сплачується єдиний соціальний внесок, у
тому числі за цивільно-правовими угодами.
3. 3а невиконання вимог, передбачених частиною другою—цієї статті, посадові особи несуть відповідальність згідно із законодавством.
Стаття 18. Повноваження фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування
1. На виконання своїх повноважень фонди
загальнообов'язкового державного соціального страхування мають
право:
1) безоплатно отримувати від органів державної податкової служби відомості про суми надходжень від сплати єдиного соціального внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на їх рахунки, а в разі виявлення розбіжностей - письмову інформацію про причини таких розбіжностей;
2) безоплатно отримувати доступ до баз даних ДРСС в порядку, встановленому центральним податковим органом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Фонди загальнообов'язкового державного соціального
страхування зобов'язані:
своєчасно надавати органам державної податкової служби
відомості про банківські рахунки фондів для зарахування на них
коштів від сплати єдиного соціального внеску та завчасно повідомляти
про зміну таких рахунків;
Стаття 19. Обов'язки фінансових установ щодо дотримання
законодавства про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
1. Банки та інші фінансові установи при відкритті рахунків зобов'язані вимагати від фізичних осіб документи, що підтверджують їх реєстрацію як платників єдиного соціального внеску.
Стаття 20. Заходи впливу та стягнення
1. Органи державної податкової служби мають право:
застосовувати заходи впливу та стягнення, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати платниками внеску;
стягувати з платників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону.
Рішення, прийняті органами державної податкової служби з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками внеску і роботодавцями-агентами.
2. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників та роботодавців-агентів, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний соціальний внесок.
3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та
застосуванням штрафних санкцій.
4. Орган державної податкової служби
за формою і в строки, встановлені центральним податковим органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади
у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафних санкцій разом з нарахованою пенею.
5.У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник узгоджує її з органом державної податкової служби в порядку, встановленому центральними податковим органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
6. У разі якщо згоди з органом державної податкової служби не досягнуто, платник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафних санкцій разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги або оскаржити вимогу до центрального податкового органу чи в судовому порядку.
7.У разі якщо платник внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафних санкцій разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом державної податкової служби, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган державної податкової служби надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У зазначених випадках орган державної податкової служби також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У такому разі передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
8. Вимога органу державної податкової служби про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
9.За рахунок сум, що надходять від платника внеску або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник не сплатив суми недоїмки, штрафних санкцій та пені, сплачені ним суми єдиного соціального внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
10. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,01 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
11. Орган державної податкової служби
застосовує до платника внеску такі штрафні
санкції:
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного соціального внеску, накладається штраф у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за несплату або несвоєчасну сплату внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування органом державної податкової служби або платником своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі 3 відсотки зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 відсотків суми донарахованого внеску;
4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом державної податкової служби накладається штраф у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
12. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з
першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку
внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати
(перерахування) включно.
У разі оскарження платником вимоги про сплату недоїмки або накладення штрафних санкцій нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу державної податкової служби або позову до суду.
13. Про нарахування пені та застосування штрафних санкцій,
передбачених цим Законом, посадова особа органу
державної податкової служби в порядку, встановленому
центральним податковим органом за погодженням з
центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної
політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів
надсилається платнику.
14.Суми пені та штрафних санкцій, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного соціального внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до центрального податкового органу або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це органу державної податкової служби, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення органу державної податкової служби про застосування штрафних санкцій зупиняє строк їх сплати до винесення центральним податковим органом або судом рішення у справі. Строк сплати штрафних санкцій також зупиняється до винесення судом рішення в разі оскарження платником внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування штрафних санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
15.У разі якщо платник внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк орган державної податкової служби про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
Суми штрафних санкцій та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску, стягуються в такому самому порядку, що й суми недоїмки із сплати єдиного соціального внеску.
Суми штрафних санкцій та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
16. Строк давності щодо стягнення сум недоїмки, штрафних санкцій та нарахованої пені не застосовується.
17. Орган державної податкової служби притягає посадових осіб, які вчинили правопорушення, до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі:
заниження суми заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний соціальний внесок;
порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати єдиного соціального внеску у разі виконання роботодавцем функцій агента;
неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності та/або подання недостовірних відомостей, передбачених цим Законом у разі виконання роботодавцем функцій агента;
вчинення дій, що перешкоджають працівникам органу державної податкової служби у проведенні перевірки.
За будь-яке правопорушення, передбачене цією частиною, вчинене особою, на яку протягом року накладено адміністративне стягнення за одне з таких правопорушень, накладається адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
18. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
19. Від імені центрального податкового органу розглядати справи про правопорушення, застосовувати фінансові санкції на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення, мають право керівник центрального податкового органу, його заступники, керівники органів державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники органів державної податкової служби в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - їх заступники.
20. Суми коштів, безпідставно стягнені органами державної податкової служби, підлягають поверненню в триденний строк з дня. прийняття рішення органом державної податкової служби або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Стаття 21. Відповідальність за порушення цього Закону

1. Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати внеску та дотримання законодавства несе платник внеску у порядку та розмірах, визначених законом.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) внеску, є роботодавець, який виплачує заробітну плату платнику внеску, у разі якщо такий роботодавець виконує функції агента.
2. У разі невиконання роботодавцем функцій агента, він несе солідарну (субсидіарну) відповідальність за сплату внеску з тим платником внеску, якому були нараховані (виплачені) доходи такою особою, при умові, що про такі доходи не було повідомлено своєчасно орган державної податкової служби відповідно до пункту 3 цієї статті.
3. Роботодавці, які відповідно до цього Закону можуть мати статус агентів, але з якими платником внеску не було укладено договір щодо виконання функцій агента, зобов'язані:
а) надавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням у строки, встановлені законом, розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників внеску, які самостійно сплачують внесок. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам внеску, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників внеску, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;
б) надавати платнику внеску відомості про суму виплаченого на його користь доходу;
в) надавати органу державної податкової служби інші відомості з питань нарахування (виплати) доходів окремому платнику внеску в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом.

Стаття 22. Міжнародні договори

1. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію.
2. У разі укладення цивільно-правових договорів (контрактів) з нерезидентами не дозволяється внесення до них застережень, згідно з якими особи, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати єдиного соціального внеску.

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2010 року.
2. З дня набрання чинності цим законом страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, не нараховуються і не сплачуються, а платники цих страхових внесків вважаються платниками єдиного соціального внеску. Добровільно застраховані особи за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням вважаються платниками єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не проводиться. Центральним податковим органом разом з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування провадиться звірка платників страхових внесків у порядку, встановленому Центральним податковим органом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
3. Встановити, що Державний реєстр соціального страхування створюється на базі реєстру платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
4. З дня набрання чинності цим Законом інші нормативно-
правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому
Закону.
5. Заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття,
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності, загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності,
що виникла до набрання чинності цим законом, підлягає
розстроченню не більш як на 60 календарних місяців, починаючи з
місяця набрання чинності цим законом, включно.
Заборгованість із сплати пені і штрафних санкцій перед усіма фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, що виникла на день набрання чинності цим законом, підлягають розстроченню не більш як на 60 календарних місяців, починаючи з місяця набрання чинності цим законом, включно.
Розстрочена сума підлягає сплаті (зокрема пеня і штрафні санкції) рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період.
Повідомлення про розстрочення суми заборгованості, пені та
штрафних санкцій надсилається платникам фондами
загальнообов'язкового . державного соціального страхування у встановленому ними порядку.

6.Кабінету Міністрів України протягом місяця після дня опублікування цього Закону:

подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших законодавчих актів, що випливають із цього Закону;

прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України